- самоврядний
- samowrjadnyj
прикм.samorządowy
Українсько-польський словник. - ВТФ «Перун». А.В. Малецька, 3.Є. Ландовські. 2007.
самоврядний
Смотреть что такое "самоврядний" в других словарях:
самоврядний — а, е. Який самостійно вирішує питання внутрішнього управління … Український тлумачний словник
самоврядний — прикметник … Орфографічний словник української мови
автокефальний — а, е. Самоврядний. •• Автокефа/льна це/рква православна церква, яка має цілковиту самостійність у розв язанні організаційних і культових питань … Український тлумачний словник
автономний — а, е. 1) Який користується автономією, який має автономію (у 1 знач.); самоврядний. 2) Самостійний, незалежний у розв язанні певних питань. || Який ведеться, здійснюється окремо, незалежно від чого небудь. •• Автоно/мні капіталовкла/дення частина … Український тлумачний словник
самоврядність — ності, ж. Абстр. ім. до самоврядний … Український тлумачний словник
самоврядно — Присл. до самоврядний … Український тлумачний словник
самоуправний — а, е. Те саме, що самоврядний … Український тлумачний словник
автокефальний — церк. (який має самоврядність, цілковиту самостійність) самокерований, самоврядний, самостійний, незалежний, непідлеглий, непідпорядкований … Словник синонімів української мови
